-
1 son
n1) син2) зять3) нащадок4) уродженець5) послідовник, спадкоємець6) розм. синок, хлопець; дружище, друже (звертання)son of heaven — син неба, китайський імператор
S. of Man — рел. Син людський
son of a bitch (of a gun, of a sea-cook) — сучий син
* * *I = sol II II [sen] n1) син; = son-in-law2) нащадок3) уродженець4) послідовник, спадкоємець5) синок, хлопець, дружище, друззяка ( звертання); ( my son) син мій ( в звертанні духовної особи) -
2 son
I = sol II II [sen] n1) син; = son-in-law2) нащадок3) уродженець4) послідовник, спадкоємець5) синок, хлопець, дружище, друззяка ( звертання); ( my son) син мій ( в звертанні духовної особи)
См. также в других словарях:
чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… … Український тлумачний словник
